ОЦІНЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІНІЙНИХ СПОРУД ЗВ’ЯЗКУ
Ключові слова:
оптичний кабель, волокно, затухання, лінійні споруди зв’язку, оцінювання, вимірюванняАнотація
Проаналізовано основні технологічні особливості виготовлення, прокладання та обслуговування оптичних кабелів зв’язку. Встановлено ключові джерела негативного впливу на оптичні волокна, що виникають на різних етапах життєвого циклу кабелю — від виробництва до експлуатації. Запропоновано методику оцінювання параметрів оптичних кабелів, яка дозволяє здійснювати оцінювання якості оптичних ліній зв’язку. Методика базується на порівнянні оптичних та електричних параметрів з паспортних даних, виконавчої та експлуатаційної документації, отриманих під час вимірювання кілометричного загасання та опору ізоляції захисного покриву оптичних кабелів за допомогою відповідно рефлектометрів (OTDR) та мегомметрів. Для оброблення результатів застосовано методи математичної статистики, зокрема аналіз щільності розподілу загасання, побудову графіків розсіювання, обчислення середніх значень та стандартних відхилень. Це дозволяє виявити ділянки з підвищеним ризиком деградації, оцінити стабільність параметрів та прогнозувати технічний стан кабельної лінії. Побудовано графічні моделі розподілу втрат на довжинах хвиль 1310 нм та 1550 нм, які демонструють зміщення та розширення кривих розподілу. Сформульовано практичні рекомендації щодо контролю параметрів оптичних кабелів, які можуть бути інтегровані у проектну та виконавчу документацію будівельно-монтажних організацій, провайдерів та операторів зв’язку. Запропонований підхід сприяє підвищенню надійності, довговічності та ефективності оптичної інфраструктури, а також може бути використаний для розробки автоматизованих систем моніторингу технічного стану мереж зв’язку з використанням цифрових баз даних та алгоритмів прогнозування.
Посилання
A. Devasia, New Construction Fiber Optic Cabling Overview & Guide. The Network Installers, 2025. [Electronic resource]. Available: https://thenetworkinstallers.com/blog/new-construction-fiber-optic/ .
A. Maslo, M. Hodzic, A. Mujcic, and E. Skaljo, “Degradation of Optical Fiber Parameters During the Period of Usage: 2003–2019,” Proceedings of the 2019 International Workshop on Fiber Optics in Access Networks (FOAN). IEEE, 2019. https://doi.org/10.1109/FOAN.2019.8933804 .
F. Bastianini, R. Di Sante, F. Falcetelli, D. Marini, and G. Bolognini, “Optical Fiber Sensing Cables for Brillouin-Based Distributed Measurements,” Sensors, vol. 19 (23), 2019. Article 5172. https://doi.org/10.3390/s19235172 .
K. Kishida, M. Imai, J. Kawabata, and A. Guzik, “Distributed Optical Fiber Sensors for Monitoring of Civil Engineering Structures,” Sensors, vol. 22, 2022. Article 4368. https://doi.org/10.3390/s22124368 .
О. В. Онищук, і О. В. Висоцький, «Методи і засоби оцінювання якості оптичних волокон волоконно-оптичних ліній зв’язку,» LIV Всеукраїнська науково-технічна конференція факультету інформаційних електронних систем, 24-27 березня 2025 р. Вінниця, 2025. https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-frtzp/all-frtzp-2025/paper/view/23371 .
О. В. Вакуленко, В. Д. Голь, М. С. Ірха, і О. А. Хахлюк, Лінії передачі, підруч. Київ, Україна: ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021, 218 с
В. Б. Каток, І. Е. Руденко, Є. Г. Ранський, і П. М. Однорог, Волоконно-оптичний зв'язок, навч. посіб. Київ, Україна: Логос, 2015, 481 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).