ВПЛИВ СХЕМИ БАЗУВАННЯ НА ПЕРШІЙ ОПЕРАЦІЇ НА ВЕЛИЧИНУ ПРИПУСКУ ДЛЯ РОЗТОЧУВАННЯ ОТВОРІВ В ЗАГОТОВКАХ КОРПУСНИХ ДЕТАЛЕЙ НА НАСТРОЄНИХ ВЕРСТАТАХ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2018-141-6-95-103Ключові слова:
технологічний процес, механічна обробка, корпусна деталь, розточування отворів, схема базування, перша операція, припускАнотація
Розглянуто три поширених в технології машинобудування варіанти схеми базування заготовки корпусної деталі на першій операції її механічної обробки. Перші два варіанти розв’язують задачу забезпечення розмірного зв’язку між обробленими і необробленими поверхнями; третій варіант — задачу зняття мінімального рівномірного припуску з поверхні головного отвору.
Метою роботи є виявлення впливу схеми базування на першій операції технологічного процесу механічної обробки партії заготовок корпусної деталі на настроєному верстаті на кількісні значення припусків для розточування головного отвору.
Дослідження виконано на прикладі механічної обробки заготовки деталі типу «Корпус підшипника» в умовах серійного виробництва. Для визначення припусків використано розрахунково-аналітичний метод, запропонований професором В. М. Кованом. Для трьох варіантів, що розглядаються, розраховані всі елементи проміжних припусків, мінімальні, максимальні і загальні припуски. Встановлено, що використання перших двох варіантів схеми базування спричиняє величину зміщення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз на операції його розточування приблизно в десять разів більшу, ніж за використання третього варіанту схеми базування. Величина зміщення осі отвору у вихідній заготовці визначена за допомогою побудови відповідних технологічних розмірних ланцюгів.
Виконано оцінювання можливості використання нормативних значень припусків, визначених без урахування схеми базування на першій операції, яке показало, що коли на величину мінімального припуску значний вплив чинить величина зміщення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз, то для повного її врахування в конкретних технологічних умовах варто використати розрахунково-аналітичний метод.
Посилання
О. В. Дерібо, Основи технології машинобудування. Частина 2. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2015, 112 с.
Б. С. Балакшин, Основы технологии машиностроения. Москва: Машиностроение, 1969, 558 с.
ГОСТ 26645-85, Отливки из металлов и сплавов. Допуски размеров, массы и припуски на механическую обработку, Дата введения 1987-07-01, М.: изд-во стандартов, 1987, 53 с.
В. М. Кован, Расчет припусков на обработку в машиностроении. Москва: Машгиз, 1953, 208 с.
В. В. Бабук и др., Ред., Проектирование технологических процессов механической обработки в машиностроении Минск: Вышэйшая школа, 1987, 255 с.
О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, та В. П. Пурдик, Технологія машинобудування. Курсове проектування. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2013, 123 с.
В. Б. Борисов и др., Ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова, Справочник технолога-машиностроителя, т. 1. Москва : Машиностроение, 1985, 656 с.
Г. А. Харламов, и А. С. Тарапанов, Припуски на механическую обработку, справочник. М.: Машиностроение, 2006. 256 с.
О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, та Т. М. Горук, «Застосування розмірного аналізу у визначенні мінімального проміжного припуску на механічну обробку отворів у корпусних деталях,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 4, с. 77-80, 2009.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 225
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
