СИСТЕМА ТЕПЛОПЛОСТАЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СКИДНОГО ТЕПЛА ТРАНСФОРМАТОРА
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2019-147-6-25-30Ключові слова:
трансформатор, теплопостачання, теплонасосна установкаАнотація
Поставлена задача використання скидного тепла потужних електричних трансформаторів для теплопостачання житлових та виробничих будівель. Скидне тепло трансформаторів є низькотемпературним і тому для нього необхідні догрівачі. Розглянуто теплову схему системи теплопостачання з електротрансформатором та догрівачами — тепловим насосом та електропідігрівачем. Після конденсатора теплової насосної установки (ТНУ) вода догрівається в електронагрівачеві та надходить до споживача. Теплова потужність трансформатора та температура гарячої води, що надходить до споживача, відомі. Невідомою є температура води, що надходить до електропідігрівника після конденсатора ТНУ. За критерій вибору варіантів з різними температурами води взято сумарні дисконтовані витрати на обладнання системи теплопостачання. Дисконтовані витрати на систему теплопостачання визначаються, як сума витрат на теплообмінники, насоси та спожиту їхніми приводами електроенергію, витрат на ТНУ та на спожиту електроенергію її компресора, витрат на догрівач та затрат на спожиту ним електроенергію. Розроблена комп’ютерна програма визначення сумарних дисконтованих витрат на систему теплопостачання з регенерацією скидного тепла трансформатора. Наведено результати розрахунків сумарних дисконтованих витрат на варіанти системи теплопостачання. Досліджені варіанти без ТНУ з нагріванням води в електронагрівнику, з нагріванням води в ТНУ та догрівом її в електронагрівнику. Теплові потужності ТНУ та електричні потужності приводів компресорів за різних температур води з конденсаторів визначалися за допомогою відомої програми FKW Cycle. Виконано порівняльний аналіз отриманих результатів і показано, що сумарні дисконтовані витрати на варіант з ТНУ менші сумарних дисконтованих витрат на варіант без ТНУ, що характер зміни сумарних дисконтованих витрат зі змінами температури нагрітої в ТНУ води однаковий для широкого інтервалу питомих вартостей ТНУ та електроенергії. Найменші сумарні дисконтовані витрати відповідають найменшому нагріву води в ТНУ та, відповідно, найбільшому догріву в електронагрівачеві.
Посилання
В. Г. Беседин, В. З. Манусов, «Использование тепла силовых масляных трансформаторов для теплоснабжения электрических подстанций. Часть 1. Способы использования», Сборник научных трудов НГТУ, № 4, с. 1-6, 2005.
В. Г. Беседин, В. З. Манусов, «Использование тепла силовых масляных трансформаторов для теплоснабжения электрических подстанций. Часть 2. Варианты подключения устройств отбора тепла к системе водяного отопления», Сборник научных трудов НГТУ, № 1, с. 111-116, 2006.
H. Eickenhorst, H. Siefen, “Transformatoren heizen ein Buerogebaeude,“ ETA:Elektrowaerme techn. Ausbau, № 4. pp 140-145, 1989.
С. В. Гридин, А. Ф. Петренко, «Энергоэффективность способов утилизации отработанного тепла систем охлаждения силовых трансформаторов,» Энергосбережение.Энергетика.Энергоаудит, № 7, с. 11-18, 2013.
П. М. Тихомиров, Расчет траснформаторов, учеб. пос. для вузов. Москва, СССР: Энергоатомиздат, 1986, 528 с.
О. Л. Данилов, Энергосбережение в теплоэнергетике и теплотехнологиях, учеб. пособие по курсу «Энергосбережение в теплоэнергетике и теплотехнологиях» для студентов, обучающихся по направлению «Теплоэнергетика». Москва, РФ: изд-во МЭИ, 2004, 62 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 163
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).