КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИРОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-175-4-15-21Ключові слова:
кваліметричний метод, якість виробів, екстремальні статистики, функція розподілу, випадкова величина, принцип симетрії, поле допускуАнотація
Розглянуто кваліметричний метод оцінювання якості будь-яких виробів — один з перспективних напрямів розвитку оцінок якості, пов’язаний з використанням узагальненого параметра якості. За такого підходу досягається низка переваг, до яких належать підвищення методичної достовірності оцінювання якості, скорочення переліку контрольованих параметрів, можливість уніфікації діагностування тощо. Проте виникають певні труднощі з введенням узагальненого параметра якості. Створення узагальненої оцінки якості виробу потребує розробки єдиної оцінки, яка кількісно визначає якість за його параметрами. Ці труднощі можна подолати шляхом впровадження єдиної штучної метрики для всіх параметрів. Для кожного параметра потрібно визначити стандартний аналог, з єдиною шкалою оцінки якості від нуля до одиниці. Ця шкала має бути однаковою для всіх значень параметрів, і її побудова пов’язана з розподілом якості параметрів.
Для знаходження оцінки якості одиничного показника і всього виробу необхідно розглядати сукупність оцінок величин значень чинників, які мають різні розподіли. Розв’язання задачі виконують, застосовуючи єдину штучну метрику для всіх чинників. Це означає, що набору значень кожного чинника потрібно поставити у відповідність певний стандарт, до прикладу, шкалу оцінки від нуля до одиниці. Ця шкала має бути однотипною для всіх значень чинників.
Одним з важливих питань є вибір типу оцінки якості виробу. Оцінки можуть бути точкові та інтервальні. Кількісна оцінка, визначена одним числом, так звана точкова оцінка, може давати помилки, особливо у випадку, коли значення визначене експертними методами. Тому пропонується, окрім точкової оцінки якості, знаходити і його інтервальну оцінку. Це дозволить обґрунтованіше керувати якістю.
Посилання
Е. М. Векслер та ін., Менеджмент якості. Київ, Україна: «ВД «Професіонал», 2008, 320 с.
R. A. Fisher, “On the mathematical foundations of theoretical statistics,” Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series A, Containing Papers of a Mathematical or Physical Character, no. 222,1922 , pp. 309-368.
T. W. Anderson, and L. S. Stanley, The Statistical Analysis of Data, Palo Alto, CA: Scientific Press, 1986, 628 p.
U. Jakobsson, and A. Westergren, “Statistical methods for assessing agreement for ordinal data,” Scandinavian Journal of Caring Sciences, no. 19, pp. 427-431, 2005. https://doi.org/10.1111/j.1471-6712.2005.00368.x .
R. J. Moffat Using, “Uncertainty Analysis in the Planning of an Experiment,” ASME, no. 107(2), pp. 173-178, June 1985.
https://doi.org/10.1115/1.3242452 .
H. E. Robbins, “An Empirical Bayes Approach to Statistics,” Breakthroughs in Statistics. Springer Series in Statistics. Springer: New York, 1992. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-0919-5_26 .
S. H. Steiner, and R. J. MacKay, Statistical engineering, Quality Press, 2005, 319 p.
A. Wald, Sequential analysis, Courier Corporation, 2004, 212 p.
R. M. Trishch, i Ye. A. Slityuk, «Obobshchonnaya tochechnaya i interval'naya otsenki kachestva izgotovleniya detali DVS,» Vostochno-Yevropeyskiy zhurnal peredovykh tekhnologiy, № 1/2 (19), c. 63-67, 2006.
E. C. Jr. Harrington, “The desirability Function,” Industr. Quality Control, pp. 2-9, 1965.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 5
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
