Автоматика та інформаційно-вимірювальна техніка

КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИРОБІВ

Автор(и)

Г. М. Тріщ
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
О. О. Катрич
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Г. І. Хімічева
Київський національний університет технологій та дизайну ROR
К. М. Черняк
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
Д. А. Гузов
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
Д. І. Босенко
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
DOI https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-175-4-15-21

Ключові слова

кваліметричний метод якість виробів екстремальні статистики функція розподілу випадкова величина принцип симетрії поле допуску

Анотація

Розглянуто кваліметричний метод оцінювання якості будь-яких виробів — один з перспективних напрямів розвитку оцінок якості, пов’язаний з використанням узагальненого параметра якості. За такого підходу досягається низка переваг, до яких належать підвищення методичної достовірності оцінювання якості, скорочення переліку контрольованих параметрів, можливість уніфікації діагностування тощо. Проте виникають певні труднощі з введенням узагальненого параметра якості. Створення узагальненої оцінки якості виробу потребує розробки єдиної оцінки, яка кількісно визначає якість за його параметрами. Ці труднощі можна подолати шляхом впровадження єдиної штучної метрики для всіх параметрів. Для кожного параметра потрібно визначити стандартний аналог, з єдиною шкалою оцінки якості від нуля до одиниці. Ця шкала має бути однаковою для всіх значень параметрів, і її побудова пов’язана з розподілом якості параметрів.

Для знаходження оцінки якості одиничного показника і всього виробу необхідно розглядати сукупність оцінок величин значень чинників, які мають різні розподіли. Розв’язання задачі виконують, застосовуючи єдину штучну метрику для всіх чинників. Це означає, що набору значень кожного чинника потрібно поставити у відповідність певний стандарт, до прикладу, шкалу оцінки від нуля до одиниці. Ця шкала має бути однотипною для всіх значень чинників.

Одним з важливих питань є вибір типу оцінки якості виробу. Оцінки можуть бути точкові та інтервальні. Кількісна оцінка, визначена одним числом, так звана точкова оцінка, може давати помилки, особливо у випадку, коли значення визначене експертними методами. Тому пропонується, окрім точкової оцінки якості, знаходити і його інтервальну оцінку. Це дозволить обґрунтованіше керувати якістю.

440 158

Як цитувати

[1]
«КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИРОБІВ», Вісник ВПІ, вип. 4, с. 15–21, Сер 2024, doi: 10.31649/1997-9266-2024-175-4-15-21.

Біографії авторів

автор Г. М. Тріщ, афіліація Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

канд. техн. наук, доцент кафедри мехатроніки та електротехніки

автор О. О. Катрич, афіліація Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

канд. техн. наук, старший викладач кафедри мехатроніки та електротехніки

автор Г. І. Хімічева, афіліація Київський національний університет технологій та дизайну

д-р техн. наук, професор, професор кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій та вимірювальної техніки

автор К. М. Черняк, афіліація Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;

 аспірантка кафедри мехатроніки та електротехніки

автор Д. А. Гузов, афіліація Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;

аспірант кафедри мехатроніки та електротехніки

автор Д. І. Босенко, афіліація Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

аспірант кафедри мехатроніки та електротехніки

Посилання

Е. М. Векслер та ін., Менеджмент якості. Київ, Україна: «ВД «Професіонал», 2008, 320 с.
R. A. Fisher, “On the mathematical foundations of theoretical statistics,” Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series A, Containing Papers of a Mathematical or Physical Character, no. 222,1922 , pp. 309-368.
T. W. Anderson, and L. S. Stanley, The Statistical Analysis of Data, Palo Alto, CA: Scientific Press, 1986, 628 p.
U. Jakobsson, and A. Westergren, “Statistical methods for assessing agreement for ordinal data,” Scandinavian Journal of Caring Sciences, no. 19, pp. 427-431, 2005. https://doi.org/10.1111/j.1471-6712.2005.00368.x .
R. J. Moffat Using, “Uncertainty Analysis in the Planning of an Experiment,” ASME, no. 107(2), pp. 173-178, June 1985.
https://doi.org/10.1115/1.3242452 .
H. E. Robbins, “An Empirical Bayes Approach to Statistics,” Breakthroughs in Statistics. Springer Series in Statistics. Springer: New York, 1992. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-0919-5_26 .
S. H. Steiner, and R. J. MacKay, Statistical engineering, Quality Press, 2005, 319 p.
A. Wald, Sequential analysis, Courier Corporation, 2004, 212 p.
R. M. Trishch, i Ye. A. Slityuk, «Obobshchonnaya tochechnaya i interval'naya otsenki kachestva izgotovleniya detali DVS,» Vostochno-Yevropeyskiy zhurnal peredovykh tekhnologiy, № 1/2 (19), c. 63-67, 2006.
E. C. Jr. Harrington, “The desirability Function,” Industr. Quality Control, pp. 2-9, 1965.