ОЦІНЮВАННЯ РОБОТОЗДАТНОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ СТИСНЕНОГО ПОВІТРЯ ПОВІТРЯНОГО ВИСОКОВОЛЬТНОГО ВИМИКАЧА
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-179-2-97-103Ключові слова:
повітряний високовольтний вимикач, система підготовки стисненого повітря, роботоздатність, контроль, математична модель, пристрійАнотація
Повітряні високовольтні вимикачі нарівні з вакуумними та елегазовими широко використовуються в електричних мережах для комутації робочих і аварійних струмів. В повітряних високовольтних вимикачах гасіння електричної дуги, що виникає в процесі комутації вимикачем робочих або аварійних струмів, здійснюється під впливом стисненого повітря. Тому, очевидно, роботоздатність таких вимикачів суттєво залежить від стану готовності системи підготовки стисненого повітря, що накладає підвищені вимоги до технічних засобів підготовки стисненого повітря. В роботі проаналізовано можливі відхилення від нормальної роботи окремих елементів системи підготовки стисненого повітря і на його основі розроблено математичну модель. Сформовано граф функціонування системи підготовки стисненого повітря, яким враховуються всі основні можливі ситуації в її роботі. З використанням математичного апарату секвенцій за виразами, що описують граф функціонування системи підготовки стисненого повітря, отримано мінімізований опис її функціонування, за яким синтезовано структуру відповідного пристрою з використанням промислової елементної бази. Застосування розробленого пристрою дозволяє контролювати герметичність тракту підготовки та накопичення стисненого повітря, коректність роботи сенсора тиску та каналу вимірювання тиску, роботу компресора та привідного електродвигуна, що дає можливість оцінювати роботоздатність системи та своєчасно інформувати персонал про можливі несправності. В пристрій сигнали надходять з виходу сенсора тиску стисненого повітря, яким вимірюється значення тиску в тракті підготовки стисненого повітря, та сенсора напруги, розташованого в колах живлення електродвигуна. Інформація з сенсорів оброблюється за результатами вимірювань в стані готовності до комутації, після завершення комутації та в стані готовності після завершення комутації, на підставі чого формується висновок щодо відхилень в роботі системи підготовки стисненого повітря.
Посилання
Ю. А. Романченко, «Порівняльний аналіз високовольтних вимикачів різних типів,» Вісник східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 2 (272), с. 116-119, 2022.
Б. В. Клименко, Електричні апарати. Електромеханічна апаратура комутації, керування та захисту. Загальний курс, навч. посіб., Харків, Україна:Точка, 2012, 340 с.
В. О. Бржезицький, В. Ц. Зелінський, П. Д. Лежнюк, і О. Є. Рубаненко, Електричні апарати, підруч., Херсон, Україна: ОЛДІ-ПЛЮС, 2016, 602 с.
П. Й. Тарасевич, «Перспективи розвитку засобів виявлення високовольтних вимикачів напругою 110–750 кВ, що відмовили,» Електроенергетичні та електромеханічні системи, вип. 637, с. 91-96, 2009.
John E. Hopcroft, Rajeev Motwani, and Jeffrey D. Ullman, Introduction to Automata Theory, Languages, and Computation, Pearson [Paperback], 2013, 550 р.
М. П. Розводюк, і В. С. Бомбик, «Синтез структури пристрою для визначення залишкового ресурсу асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 52-60, 2019.
В. М. Рябенький, В. Я. Жуйков, і В. Д. Гулий, Цифрова схемотехніка, навч. посіб., Львів, Україна: Новий Світ-2000, 2011, 736 с.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 0
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).