ФОРМУВАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ ГУМІНОВИХ СУБСТАНЦІЙ
Ключові слова:
гумінові кислоти, екстрагування, лігнін, мікроорганізми, амінопоєднанняАнотація
Досліджено гуміновмісні речовини, їх формування. Проведено експериментальні дослідження з метою визначення їхніх властивостей. Їх формування описується декількома теоріями. Теорія 1 (теорія лігніну) — лігнін ще не повністю використаний мікроорганізмами, його залишок стає частиною ґрунтового гумусу. Теорія 2 і 3 (теорія поліфенолу) — фенольні альдегіди і кислоти, що вивільняються з лігніну в процесі мікробіологічного розпаду, проходять ферментивне перетворення в хінони, які в свою чергу полімеризуються в присутності або за відсутності аміносполук, щоб сформувати гумінові макромолекули. Теорія 4 (згущення аміноцукорів) — редукуючі цукри і амінокислоти, утворені в якості побічних продуктів мікробного метаболізму, піддаються неферментативній полімеризації з утворенням коричневих азотистих полімерів аналогічних виробленим під час дегідратації певним харчовим продуктам за помірних температур. Ґрунтуючись на властивостях гумінових речовин, проведених експериментальних дослідженнях визначено залежності для визначення концентрації гуматів при їх екстрагуванні та оптимальний час екстрагування.Посилання
1. Selman A. Waksman. Humus origin, chemical composition and importance in nature / Selman A. Waksman. — Baltimore,
The Williams and Wilkins Company, 1936. — 498 р.
2. Soil Humic Substances. «JerseyWeber» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://karnet.up.wroc.pl/~weber
/humic.htm#start.
3. Ісаченко А. Г. Екологічні проблеми / А. Г. Ісаченко. — М., 1996. — 278 с.
4. Чухарева Н. В. Исследование гуминовых кислот и термообработанных торфов Томской области / Н. В. Чухарева,
Л. В. Шишмина, А. А. Новиков. — Томск : изд-во Томского политех. ин-та, 2010 г. — 192 с. — ISBN 978-5-98298-693-1.
5. Wiley E. J. Stevenson. Humus Chemistry: Genesis, Composition, Reactions, Second Edition / E. J. Stevenson Wiley —
New York. NY, 1994 — 496 p.;
6. Тишко Ю. А. Метод екстракції органічних речовин з ґрунту / Ю. А. Тишко, А. Р. Степанюк // Ресурсоенергозбері-
гаючі технології : зб. тез. доп. V Міжнар. наук.-пр. конф. студ., аспірантів та молодих вчених. 20—23 листопада 2013 р.
— К. : Вид-во УВОЇ «Допомога» УСІ» 2013. — С. 14.
The Williams and Wilkins Company, 1936. — 498 р.
2. Soil Humic Substances. «JerseyWeber» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://karnet.up.wroc.pl/~weber
/humic.htm#start.
3. Ісаченко А. Г. Екологічні проблеми / А. Г. Ісаченко. — М., 1996. — 278 с.
4. Чухарева Н. В. Исследование гуминовых кислот и термообработанных торфов Томской области / Н. В. Чухарева,
Л. В. Шишмина, А. А. Новиков. — Томск : изд-во Томского политех. ин-та, 2010 г. — 192 с. — ISBN 978-5-98298-693-1.
5. Wiley E. J. Stevenson. Humus Chemistry: Genesis, Composition, Reactions, Second Edition / E. J. Stevenson Wiley —
New York. NY, 1994 — 496 p.;
6. Тишко Ю. А. Метод екстракції органічних речовин з ґрунту / Ю. А. Тишко, А. Р. Степанюк // Ресурсоенергозбері-
гаючі технології : зб. тез. доп. V Міжнар. наук.-пр. конф. студ., аспірантів та молодих вчених. 20—23 листопада 2013 р.
— К. : Вид-во УВОЇ «Допомога» УСІ» 2013. — С. 14.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 219
Переглядів анотації: 114
Опубліковано
2015-06-25
Як цитувати
[1]
Л. Г. Воронін, А. Р. Степанюк, А. В. Копиленко, і Ю. А. Тишко, «ФОРМУВАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ ГУМІНОВИХ СУБСТАНЦІЙ», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 61–66, Черв. 2015.
Номер
Розділ
Екологія, екологічна кібернетика та хімічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).