ДО ПИТАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ РУХУ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ З АСИНХРОННИМ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2019-144-3-32-39Ключові слова:
короткозамкнутий асинхронний електродвигун, привод електромобіля, частотне керування, оптимізація режимів, акумуляторна батарея, критерій мінімуму втрат електричної енергіїАнотація
Показано, що результати, отримані вченими в дослідженнях з розв’язання задачі частотного керування режимами роботи короткозамкнутого асинхронного електродвигуна, оптимального за критерієм мінімуму електричних втрат, вимагають суттєвої корекції, оскільки вони отримані з використанням математичної моделі кривої намагнічування, апроксимованої двома відрізками прямих, верхній з яких проходить паралельно осі струму, що не відповідає фізичним умовам реального функціонування асинхронних електричних машин і вимагає стабілізації магнітного потоку в зазорі на рівні, який задається горизонтальним відрізком кривої намагнічування, незалежно від змін частоти струму в обмотці статора. Запропоновано розв’язувати задачу оптимального за критерієм мінімуму втрат електричної енергії частотного керування режимами роботи короткозамкнутого асинхронного електродвигуна, який є тяговим в системі привода електромобіля, з використанням математичної моделі кривої намагнічування у вигляді оберненого гіперболічного синуса, яка з високою точністю зв’язує між собою електричний струм в обмотці статора асинхронного двигуна з магнітним потоком, який створюється полем цього струму, а тому відповідає фізичним умовам реального функціонування асинхронних електричних машин. Приведені результати розв’язання задачі оптимального частотного керування режимами короткозамкнутого асинхронного електродвигуна в умовах його роботи як тягового в системі привода електромобіля, які отримані із застосуванням варіаційного варіанту методу Лагранжа та математичної моделі кривої намагнічування у вигляді оберненого гіперболічного синуса і які приводять до поля екстремалей в координатах «відносний час — відносна швидкість руху електромобіля — відносний струм в обмотці статора його приводного електродвигуна».
Посилання
В. А. Лобатюк, О. Б. Мокін, та Б. І. Мокін, Математичні моделі оптимального руху електромобілів з електроприводом постійного струму. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2019.
В. А. Вартабедян, Загальна електротехніка. Навчальний посібник, 4-е вид., перероб. і доп. В. А. Вартабедян. Київ, Україна: Вища школа, 1986, 359 с.
Alfredo Munoz-Garcia, Thomas A. Lipo, and Donald W. Novotny. “A New Induction Motor V/f Control Method Capable of High-Performance Regulation at Low Speeds,” IEEE transactions on industry applications, vol. 34, no. 4, July/August 1998.
Ю. П. Петров, Вариационные методы теории оптимального управления. Москва-Лениград: Энергия, 1965, 220 с.
О. Б. Мокін, Б. І. Мокін, та Д. А. Шокарьов, «До питання про характеристики частотно-регульованого електропривода з короткозамкненим асинхронним електродвигуном,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 35-39, 2015.
Б. І. Мокін, та О. Б. Мокін, «Математичні моделі характеристики намагнічування електричного двигуна постійного струму з послідовним збудженням та їх порівняльний аналіз,» Вісник КрДПУ, вип. 3, 2005.
В. Г. Герасимова, и др., «Электромеханические устройства,» в Электротехнический справочник, в 3-х т. Под общ. ред. проф. МЭИ В. Г. Герасимова, 6-е изд., испр. и доп. М.: Энергоиздат, 1981, т. 2, 640 с.
И. Н. Бронштейн, и К. А. Семендяев, Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. Москва: Наука, 1967, 608 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 210
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).