ОЦІНЮВАННЯ РЕГРЕСІЙНИХ МОДЕЛЕЙ З РЕГУЛЯРИЗАЦІЄЮ НА ФІНАНСОВИХ ЧАСОВИХ РЯДАХ ЗА ДОПОМОГОЮ АДАПТИВНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ МЕТРИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2026-185-2-21-28Ключові слова:
фінансові часові ряди, ARL, Adaptive Risk Loss, нечітка логіка, Elastic Net, Lasso, Directional Accuracy, walk-forward валідація, адаптивна функція втратАнотація
Запропоновано підхід до прогнозування фінансових часових рядів, головним інструментом якого є комплексна (композитна) метрика якості прогнозу ARL (Adaptive Risk Loss). Об’єктом дослідження є процес прогнозування фінансових часових рядів з використанням адаптивних математичних моделей. Проблема, що вирішувалася, полягає у неспроможності традиційних симетричних метрик (MSE) адекватно оцінювати моделі в умовах реального трейдингу, оскільки вони ігнорують напрямок руху ціни та асиметрію ризиків, однаково штрафуючи прибуткові та збиткові помилки. Суть отриманих результатів полягає у розробці методології відбору та налаштування регресійних моделей (Lasso, Elastic Net), де функція втрат ARL інтегрує три виміри: точність апроксимації, якість передбачення тренду (Directional Accuracy) та асиметричний ризик (pinball-loss, q = 0,05). Особливістю запропонованого підходу є застосування елементів нечіткої логіки для динамічного зважування компонентів метрики залежно від поточного стану ринку. Адаптивність системи забезпечується автоматичною зміною пріоритетів оптимізації на основі аналізу ковзних статистичних характеристик часових рядів, зокрема волатильності, асиметрії, ексцесу та автокореляції. У періоди підвищеної ринкової турбулентності зростає вплив ризик-орієнтованої складової, що дозволяє зменшити глибину потенційних просідань, тоді як у стабільних фазах домінує вимога до точності прогнозу. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості застосування запропонованого підходу разом із walk-forward валідацією для побудови робастних моделей прогнозування та управління ризиками на таких ринках як криптовалютний, товарний ринок золота та фондовому ринку США.
Експериментальну перевірку прогнозування виконано для 7 фінансових активів (VIX Index, Brent Oil, USD/CHF, Bitcoin, Nasdaq, Gold, S&P 500) з поетапним тестуванням, у якому на кожному кроці використовувалася доступна історія для навчання та формувався прогноз на наступний період. Перевірка показала стійкість ефекту для більшості активів, але також виявила обмеження на прикладі VIX, де ARL погіршується на 4,86 %, навіть за покращення MSE на 0,52 %. За критерієм ARL вибір типу регуляризації залежить від активу, зокрема для Bitcoin найкращий результат дає L1-регуляризація, а для Brent Oil кращим є Elastic Net.
Посилання
O. B. Sezer, M. U. Gudelek, and A. M. Ozbayoglu, “Financial Time Series Forecasting with Deep Learning : A Systematic Literature Review: 2005-2019,” Applied Soft Computing, vol. 90, November. 2020. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2020.106181 .
B. M. Henrique, V. A. Sobreiro, and H. Kimura, “Literature Review: Machine Learning Techniques Applied to Financial Market Prediction,” Expert Systems with Applications, vol. 124, pp. 226-251, June. 2019. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2019.01.012 .
I. Chronopoulos, A. Raftapostolos, and G. Kapetanios, “Forecasting Value-at-Risk Using Deep Neural Network Quantile Regression,” Journal of Financial Econometrics, vol. 22, pp. 636-669, May. 2023. https://doi.org/10.1093/jjfinec/nbad014 .
A. Ang, and A. Timmermann, “Regime Changes and Financial Markets,” Annual Review of Financial Economics, vol. 4, pp. 313-337, October. 2012. https://doi.org/10.1146/annurev-financial-110311-101808 .
I. K. Nti, A. F. Adekoya, and B. A. Weyori, “A Systematic Review of Fundamental and Technical Analysis of Stock Market Prediction,” Artificial Intelligence Review, vol. 53, pp. 3007-3057, August. 2019. https://doi.org/10.1007/s10462-019-09754-z .
Cerqueira, L. Torgo, and I. Mozetič, “Evaluating Time Series Forecasting Models: An Empirical Study on Performance Estimation Methods,” Machine Learning, vol. 109, pp. 1997-2028, October . 2020. https://doi.org/10.1007/s10994-020-05910-7 .
H. Zou, and T. Hastie, “Regularization and Variable Selection via the Elastic Net,” Journal of the Royal Statistical Society, vol. 67, no. 2, pp. 301-320, April. 2005. https://doi.org/10.1111/j.1467-9868.2005.00527.x .
S. Agayan, S. Bogoutdinov, D. Kamaev, B. Dzeboev, and M. Dobrovolskiy, “Trends and Extremes in Time Series Based on Fuzzy Logic,” Mathematics, vol. 12, no. 2, Art. 284, January. 2024. https://doi.org/10.3390/math12020284 .
D. N. Joanes, and C. A. Gill, “Comparing Measures of Sample Skewness and Kurtosis,” Journal of the Royal Statistical Society, vol. 47, no. 1, pp. 183-189, January. 2002. https://doi.org/10.1111/1467-9884.00122 .
Р. Н. Квєтний, іС. І. Бородкін, «Порівняння методів регуляризації Lasso та Elastic Net для різних видів економічних часових рядів у ризик-менеджменті,» на LIV наук.-техн. конф. факультету комп’ютерних систем і автоматики, Вінниця, 2025, с. 718-721. https://press.vntu.edu.ua/index.php/vntu/catalog/view/904/1576/2888-1 .
Р. Н. Квєтний, і С. І. Бородкін, «Покращена модель регуляризації elastic net для обробки фінансових часових рядів,” Оптико-електроннi інформацiйно-енергетичнi технології, т. 49, № 1, с. 29-35, 2025. https://doi.org/10.31649/1681-7893-2025-49-1-29-35 .
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 0
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).