РОЗРАХУНОК ЗА МЕТОДОМ ГРАНИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КРУГЛОЇ В ПЛАНІ ФУНДАМЕНТНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
Ключові слова:
метод граничних елементів, кругла фундаментна плитаАнотація
Запропонована методика розрахунку круглої в плані фундаментної конструкції будівлі на основі розрахункової пружно-пластичної моделі, яка враховує девіаторну та шарову компоненти тензора напруг і нелінійне об’ємне деформування ґрунту при зміні ступеня ущільнення ґрунтової основи.Посилання
1. Моргун А. С. МГЕ в розрахунках паль / А. С. Моргун. — Вінниця : УНІВЕРСУМ–Вінниця, 2000. — 132 с. — ISBN 966-7199-96-7.
2. Бенерджи П. Методы граничных элементов в прикладных науках / П. Бенерджи, Р. Баттерфилд, К. Телес. — М. : Мир, 1984. — 494 с.
3. Моргун А. С. Комп’ютерні технології розрахунку фундаментних конструкцій на основі методу граничних елементів / А. С. Моргун, І. М. Меть, А. В. Ніцевич. — Вінниця : УНІВЕРСУМ–Вінниця, 2002. — 162 с. — ISBN 978-966-641-313-3.
2. Бенерджи П. Методы граничных элементов в прикладных науках / П. Бенерджи, Р. Баттерфилд, К. Телес. — М. : Мир, 1984. — 494 с.
3. Моргун А. С. Комп’ютерні технології розрахунку фундаментних конструкцій на основі методу граничних елементів / А. С. Моргун, І. М. Меть, А. В. Ніцевич. — Вінниця : УНІВЕРСУМ–Вінниця, 2002. — 162 с. — ISBN 978-966-641-313-3.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 36
Переглядів анотації: 124
Опубліковано
2010-11-12
Як цитувати
[1]
А. С. Моргун і О. В. Франчук, «РОЗРАХУНОК ЗА МЕТОДОМ ГРАНИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КРУГЛОЇ В ПЛАНІ ФУНДАМЕНТНОЇ КОНСТРУКЦІЇ», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 13–15, Листоп. 2010.
Номер
Розділ
Будівництво
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
