АНАЛІЗ СКЛАДУ КОМПОНЕНТІВ ЕЛЕКТРОННИХ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ ВІДХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-154-1-42-48Ключові слова:
електронні відходи, електричні відходи, обладнання, електронні прилади, токсичні речовини, компонентний склад, антропогенний вплив, забруднення довкілляАнотація
Відходи електронного та електричного обладнання — найцінніша категорія відходів, яка потребує детального вивчення. Ці відходи мають різноманітний склад компонентів, які доцільно повторно використовувати та важливо правильно утилізувати. У статті досліджено та проаналізовано кількісний та якісний склад компонентів різних типів електронних та електричних відходів. Зокрема, оцінені статистичні дані щодо маси і концентрації головних компонентів, цінних ресурсів, токсичних речовин. Розглянуто типи електронного та електричного обладнання, які найчастіше зустрічаються у відходах та широко використовуються людьми у повсякденному житті. Побутові відходи містять лише 2 % електронних компонентів, але саме вони містять 70 % небезпечних речовин. До них належать: свинець, кадмій, ртуть, хром, хлор, бром, важкі метали, бромовані антипірени, фталати, поліхлоровані біфеніли, поліциклічні ароматичні вуглеводні, бензол, толуол, етилбензол, ксилол, рідкі кристали, тонерний порошок, електроліти з акумуляторів та ін. Серед цінних компонентів: золото, срібло, паладій, платина, цинк, алюміній та ін. Загальні оцінки вмісту цінних ресурсів у відходах електронного та електричного обладнання показують, що, майже вся маса дорогоцінних металів знаходиться у друкованих платах. Наприклад, друковані плати малих електронних пристроїв можуть містити від 120 до 280 г/т золота. Холодильні та морозильні камери є дуже цінними, оскільки на 80 % можуть бути перероблені та повторно використані. Таке обладнання включає багато цінних матеріалів: мідь, залізо, алюміній, скло, ПВХ, ртуть та ін.; навіть такий небезпечний компонент як фреон відкачують для подальшого використання. Детальний аналіз компонентного складу відходів електронного та електричного обладнання дає можливість ефективніше управляти потоками цих відходів. За допомогою розбору та сортування електронного обладнання, яке застаріло чи зламалося, можна поповнити значну частку сировинної бази для повторного виробництва різних приладів. Це допоможе зменшити видобування сировини і зменшить антропогенний вплив на довкілля.
Посилання
S. Salhofer, and M. Tesar, “Assessment of removal of components containing hazardous substances from small WEEE in Austria,” Journal of hazardous materials, 186 (2-3), 1481-1488, 2011.
Yu. Shulaeva, “Instrumentarii mekhanizmov effektivnogo upravleniia elektronnymi otkhodami,” Zbirnyk naukovykh prats "Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy". Sumy, Ukraina: vyd-vo Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu «Ukrainska akademiia bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy», no. 25, pp. 282-293, 2009.
L. Hlavatska, and V. Ishchenko, “Povodzhennia z vidkhodamy elektronnoho ta elektrychnoho obladnannia u Vinnytskii oblasti,” Zbirnyk materialiv 5 Mizhnarodnoho konhresu «Zakhyst navkolyshnoho seredovyshcha. Enerhooshchadnist. Zbalansovane pryrodokorystuvannia», Lviv, September 26-29, p. 74, 2018.
E. Dimitrakakis, A. Janz, B. Bilitewski, and E. Gidarakos, “Determination of heavy metals and halogens in plastics from electric and electronic waste,” Waste Management, no. 29 (10), pp. 2700-2706, 2009.
A. Cesaro, A. Marra, K. Kuchta, V. Belgıorno, and E. D. Van Hullebusch, “WEEE management in a circular economy perspective,” An overview. Glob. NEST J, 20, 743-750, 2018.
H. Duan, J. Hu, Q. Tan, L. Liu, Y. Wang, and J. Li, “Systematic characterization of generation and management of e-waste in China,” Environmental Science and Pollution Research, no. 23(2), pp. 1929-1943, 2016.
S. Diedler, J. Hobohm, B. Batinic, M. Kalverkamp, and K. Kuchta, “WEEE data management in Germany and Serbia,” Glob. NEST J, no. 20, pp. 751-757, 2018.
P. Chancerel, C. E. Meskers, C. Hagelüken, and V. S. Rotter, “Assessment of precious metal flows during preprocessing of waste electrical and electronic equipment,” Journal of Industrial Ecology, no. 13(5), pp.791-810, 2009.
L. S. Morf, J. Tremp, R. Gloor, F. Schuppisser, M. Stengele, and R. Taverna, “Metals, non-metals and PCB in electrical and electronic waste–Actual levels in Switzerland,” Waste Management, no. 27(10), pp. 1306-1316, 2007.
T. Ernst, R. Popp, and R. van Eldik, “Quantification of heavy metals for the recycling of waste plastics from electrotechnical applications,” Talanta, no. 53 (2), pp. 347-357, 2000.
H. S. Hong, and A. R. Choi, “Quantitative characterization of recyclable resources dismantled from waste liquid crystal display products,” Journal of Material Cycles and Waste Management, no. 20(4), pp. 2054-2061, 2018.
M. Oguchi, H. Sakanakura, and A. Terazono, “Toxic metals in WEEE: Characterization and substance flow analysis in waste treatment processes,” Science of the total environment, 463, pp. 1124-1132, 2013.
S. E. Musson, K. N. Vann, Y. C. Jang, S. Mutha, A. Jordan, B. Pearson, and T. G. Townsend, “RCRA toxicity characterization of discarded electronic devices,” Environmental science & technology, no. 40(8), pp. 2721-2726, 2006.
P. Chancerel, and S. Rotter, “Recycling-oriented characterization of small waste electrical and electronic equipment,” Waste management, no. 29(8), pp. 2336-2352, 2009.
V. Ishchenko, V. Pohrebennyk, A. Kochanek, and L. Hlavatska, “Waste electrical and electronic equipment management in Ukraine,” Proceedings of International Conference on Geosciences, March 26-29, 2019, Athens, Greece, book 3, vol. 1, pp. 197-204.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 1528
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
