РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НЕПРИДАТНИХ ПЕСТИЦИДІВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-178-1-35-42Ключові слова:
непридатні пестициди, утилізація, ресурси, хімічне перетворення, спалюванняАнотація
В Україні накопичена значна кількість непридатних пестицидів, під час утилізації яких необхідно враховувати можливість вилучення з них корисних складових. При цьому, статистичні дані щодо обсягів утворення непридатних пестицидів є фрагментарними і неповними. Загальний обсяг пестицидів, які використовуються в Україні, можна приблизно оцінити у 105 тис. т/рік: гербіциди — 60 тис. т/рік, фунгіциди — 17 тис. т/рік, інсектициди — 10 тис. т/рік, інші — 18 тис. т/рік. Серед пестицидів, які використовуються в Україні, найбільша частка припадає на препарати на основі діючої речовини ацетохлору (13 % серед усіх діючих речовин). Авторами оцінено, що близько 4—5 тонн пестицидів потрапляє у відходи. До цього, деяка невідома кількість непридатних пестицидів утворюється у домогосподарствах. У статті проаналізовані два основних напрямки отримання ресурсів з непридатних пестицидів: отримання корисного продукту шляхом хімічних/фізико-хімічних перетворень; використання продуктів спалювання пестицидів. Хімічні перетворення з використанням методів активного окиснення, фотолізу тощо дозволяють отримати цінні хімічні продукти, до прикладу: ціанурову кислоту (з азотвмісних пестицидів), розчинники (ацетон, спирт етиловий, етилацетат, спирт ізопропіловий), хімічну сировину для виробництва добрив (з фосфатвмісних пестицидів). Деякі непридатні пестициди можуть бути використані як стимулятори росту рослин. Продукти хімічного розкладання ацетохлору, диметахлору, пропізохлору та інших подібних пестицидів можуть мати подальше застосування, наприклад, для отримання спиртів. Проте використання хімічних методів для утилізації пестицидів потребує можливості точної ідентифікації непридатних пестицидів. Ті пестициди, які накопичені за минулі роки, фактично неможливо ідентифікувати і сьогодні єдиним методом їхньої утилізації є спалювання. При цьому утворюється зола, яка може бути використана для дорожнього будівництва або як наповнювач для фундаментів. Цей метод є простішим, доступнішим і немає вимог щодо розділення пестицидів.
Посилання
FAOSTAT pesticides trade dataset. [Electronic resource]. Available: http://www.fao.org/faostat/en/#data/RT .
S. Sabzevari, and J. Hofman, “A worldwide review of currently used pesticides' monitoring in agricultural soils,” Science of the Total Environment, no. 812, pp. 152344, 2022.
P. Nayak, and H. Solanki, “Pesticides and Indian agriculture — a review,” International Journal of Research –GRANTHAALAYAH, no. 9(5), pp. 250-263, 2021.
І. В. Ткаченко, А. М. Антоненко, В. Г. Бардов, і С. Т. Омельчук, «Порівняльна гігієнічна оцінка та аналіз асортименту і обсягів застосування пестицидів в різних країнах світу,» Медична наука України, №17 (4), с. 95-101, 2021.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mepr.gov.ua/files/docs/Zvit/2022/Національна %20Доповідь %202020 %20(2).pdf .
A. P. Bhat, and P. R. Gogate, “Degradation of nitrogen-containing hazardous compounds using advanced oxidation processes: A review on aliphatic and aromatic amines, dyes, and pesticides,” Journal of Hazardous Materials, no. 403, pp. 123657, 2021.
С. В. Станкевич, Ринок пестицидів України, моногр. Харків, Україна: вид-во Іванченка І. С., 2020, 175 с.
United Nations Comtrade Database. [Electronic resource]. Available: https://comtradeplus.un.org/ .
Державна служба статистики України, Утворення відходів за класифікаційними угрупованнями державного класифікатора відходів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ns/uv_zaklass/uv_zaklass_19ue.xls .
В. А. Іщенко, «Оцінка потоків небезпечних побутових відходів в Україні,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 4, с. 13-18, 2022. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-163-4-13-18 .
Державна служба статистики України. Використання добрив і пестицидів під урожай сільськогосподарських культур. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/sg/vmod/arch_vmodsg_u.htm .
K. Y. Foo, and B. H. Hameed, “Detoxification of pesticide waste via activated carbon adsorption process,” Journal of hazardous materials, no. 175(1-3), pp. 1-11, 2010.
M. H. Pérez, et al., “Degradation of pesticides in water using solar advanced oxidation processes,” Applied Catalysis B: Environmental, no. 64(3-4), pp. 272-281, 2006.
E. Chmielewska, “Commonly Used Disposing Methods for Waste Pesticides,” Current Green Chemistry, no. 8(2), pp. 94-98, 2021.
H. Liu, et al., “Characterization of acetochlor degradation and role of microbial communities in biofilters with varied substrate types,” Chemical Engineering Journal, no. 467, pp. 143417, 2023.
J. Liu, X. Zhang, J. Xu, J. Qiu, J. Zhu, H. Cao, and J. He, “Anaerobic biodegradation of acetochlor by acclimated sludge and its anaerobic catabolic pathway,” Science of the Total Environment, 748, pp. 141122, 2020.
W.-J. Chen, et al., “Current insights into environmental acetochlor toxicity and remediation strategies,” Environmental Geochemistry and Health, no. 46 (9), pp. 356, 2024.
A. Ravishankar, J. R. Cumming, and J. E. G. Gallagher, “Mitochondrial metabolism is central for response and resistance of saccharomyces cerevisiae to exposure to a glyphosate-based herbicide,” Environmental Pollution, no. 262, pp. 114359, 2020.
N. Swanson, J. Hoy, and S. Seneff, “Evidence that glyphosate is a causative agent in chronic sub-clinical metabolic acidosis and mitochondrial dysfunction. International,” Journal of Human Nutrition and Functional Medicine, no. 4 (9), pp. 1-21, 2016.
L. Qi, Y.-M. Dong, H. Chao, P. Zhao, S.-L. Ma, and G. Li, “Glyphosate based-herbicide disrupts energy metabolism and activates inflammatory response through oxidative stress in mice liver,” Chemosphere, no. 315, pp. 137751, 2023.
Y. Liu, et al., “Herbicide propisochlor exposure induces intestinal barrier impairment, microbiota dysbiosis and Gut Pyroptosis,” Ecotoxicology and Environmental Safety, no. 262, pp. 115154, 2023.
S.-F. Chen, W.-J. Chen, Y. Huang, M. Wei, and C. Chang, “Insights into the metabolic pathways and biodegradation mechanisms of chloroacetamide herbicides,” Environmental Research, no. 229, pp. 115918, 2023.
C. Fujino, et al., “Activation of PXR, CAR and PPARα by pyrethroid pesticides and the effect of metabolism by rat liver microsomes,” Heliyon, no. 5 (9), pp. e02466, 2019.
Y. Liu, et al., “Construction and characterization of a class-specific single-chain variable fragment against pyrethroid metabolites,” Applied Microbiology and Biotechnology, no. 104, pp. 7345-7354, 2020.
N. Papadopoulos, E. Gikas, G. Zalidis, and A. Tsarbopoulos, “Simultaneous Determination of Herbicide Terbuthylazine and Its Major Hydroxy and Dealkylated Metabolites in Typha latifolia L. Wetland Plant Using SPE and HPLC-DAD,” Journal of Liquid Chromatography & Related Technologies, no. 32, pp. 2975-2992, 2009.
A. F. Hernandez‐Jerez, et al., “Scientific opinion on the setting of health‐based reference values for metabolites of the active substance terbuthylazine,” EFSA Journal, no. 17 (6), pp. e05712, 2019.
Q. Ge, et al., “Deposition, dissipation, and minimum effective dosage of the fungicide carbendazim in the pepper‐field ecosystem,” Pest Management Science, no. 76(3), pp. 907-916, 2019.
Z. Bao, D. Wang, Y. Zhao, T. Luo, G. Yang, and Y. Jin, “Insights into enhanced toxic effects by the binary mixture of Carbendazim and procymidone on hepatic lipid metabolism in mice,” Science of the Total Environment, no. 882, pp. 163648, 2023.
K. Goyal, A. Sharma, R. Arya, R. Sharma, G. Gupta, and A. Sharma, “Double edge Sword Behavior of Carbendazim: A Potent Fungicide With Anti-Cancer Therapeutic Properties,” Anti-Cancer Agents in Medicinal Chemistry, no. 18 (1), pp. 38-45, 2018.
Z. Long, et al., “Characterization of a novel carbendazim-degrading strain Rhodococcus SP. CX-1 revealed by genome and transcriptome analyses,” Science of the Total Environment, no. 754, pp. 142137, 2021.
T. Zhou, T. Guo, Y. Wang, F. Wang, and M. Zhang. “Carbendazim: Ecological risks, toxicities, degradation pathways and potential risks to human health,” Chemosphere, no. 314, pp. 137723, 2023.
A. R. Jupp, S. Beijer, G. C. Narain, W. Schipper, and J. C. Slootweg, “Phosphorus recovery and recycling-closing the loopб” Chemical Society Reviews, no. 50 (1), pp. 87-101, 2021.
S. Zhang, C. Yao, X. Feng, and M. Yang, “Repeated use of MgNH4PO4· 6H2O residues for ammonium removal by acid dipping,” Desalination, no. 170 (1), pp. 27-32, 2004.
О. В. Хареба, «Вплив комплексного мікродобрива «міком» на врожайність та якість огірка за вирощування в плівкових теплиця,» Наукові доповіді НУБіП України, № 2, c. 124-130, 2011.
Р. В. Петрук, Наукове обґрунтування оптимальних форм інтегрованого управління екологічною безпекою непридатних пестицидів та пестицидвмісних відходів, моногр. Вінниця, Україна : ВНТУ, 2023, 247 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://press.vntu.edu.ua/index.php/vntu/catalog/book/747 .
Екологічні аспекти термічного знешкодження непридатних отрутохімікатів, моногр., В. Г. Петрук, Ред. Вінниця, Україна: Універсум-Вінниця, 2006, 254 с.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 2
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
