МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА КОМПОНЕНТІВ СКРАПЛЕНОГО НАФТОВОГО ГАЗУ
Ключові слова:
вимірювальний перетворювач, скраплений нафтовий газ, пропан, бутан, ненасичені вуглеводніАнотація
Розроблено математичну модель, що адекватно описує вимірювальний перетворювач компонентів скрапленого нафтового газу. Перетворювач дозволяє визначати вміст не тільки пропану й бутану, але й ненасичених вуглеводнів.
Посилання
1. Рачевский Б. С. Сжиженные углеводородные газы / Б. С. Рачевский. — М. : Нефть и газ, 2009. — 640 с.
2. Радиочастотный метод измерения массы сжиженного углеводородного газа [Электронный ресурс] // Ukrainian Context Optimizer. — Режим доступу : http://uteoss2012.ipu.ru/procdngs/0654.pdf. — 03.07.2014.
3. Астахов А. Анализ нефтепродуктов с помощью хроматографических методов / А. Астахов // Оборудование и материалы. — 2013. — № 3. — С. 48—53.
4. Білинський Й. Й. Визначення кількісного вмісту компонентів скрапленого нафтового газу / Й. Й. Білинський,
Б. П. Книш, М. В. Гладишевський // Вісник Вінницького політехнічного інституту. — 2014. — № 1. — С. 112—119.
5. Преображенский Н. И. Сжиженные углеводородные газы / Н. И. Преображенский. — Л. : Недра, 1975. — 279 с.
6. Иоффе Б. В. Рефрактометрические методы химии / Б. В. Иоффе. — Л. : Химия, 1983. — 352 с.
7. Иванов В. И. Полупроводниковые оптоэлектронные приборы : справ. / В. И. Иванов, А. И. Аксенов, А. М. Юшин. — М. : Энергоатомиздат, 1989. — 448 с.
8. Гильярди Р. М. Оптическая связь / Р. М. Гильярди, Ш. Карп. — М. : Связь, 1978. — 456 с.
9. Гринев А. Ю. Построение передающих устройств оптического диапазона волн / А. Ю. Гринев, А. М. Братчиков,
Е. Н. Воронин. — М. : МАИ, 1985. — 560 с.
10. Білинський Й. Й. Дослідження кількісного вмісту скрапленого газу шляхом використання модельних рідинних систем / Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, М. Й. Юкиш // Технологічний аудит і резерви виробництва. — 2014. —
№ 4/1 (18). — С. 23—26.
2. Радиочастотный метод измерения массы сжиженного углеводородного газа [Электронный ресурс] // Ukrainian Context Optimizer. — Режим доступу : http://uteoss2012.ipu.ru/procdngs/0654.pdf. — 03.07.2014.
3. Астахов А. Анализ нефтепродуктов с помощью хроматографических методов / А. Астахов // Оборудование и материалы. — 2013. — № 3. — С. 48—53.
4. Білинський Й. Й. Визначення кількісного вмісту компонентів скрапленого нафтового газу / Й. Й. Білинський,
Б. П. Книш, М. В. Гладишевський // Вісник Вінницького політехнічного інституту. — 2014. — № 1. — С. 112—119.
5. Преображенский Н. И. Сжиженные углеводородные газы / Н. И. Преображенский. — Л. : Недра, 1975. — 279 с.
6. Иоффе Б. В. Рефрактометрические методы химии / Б. В. Иоффе. — Л. : Химия, 1983. — 352 с.
7. Иванов В. И. Полупроводниковые оптоэлектронные приборы : справ. / В. И. Иванов, А. И. Аксенов, А. М. Юшин. — М. : Энергоатомиздат, 1989. — 448 с.
8. Гильярди Р. М. Оптическая связь / Р. М. Гильярди, Ш. Карп. — М. : Связь, 1978. — 456 с.
9. Гринев А. Ю. Построение передающих устройств оптического диапазона волн / А. Ю. Гринев, А. М. Братчиков,
Е. Н. Воронин. — М. : МАИ, 1985. — 560 с.
10. Білинський Й. Й. Дослідження кількісного вмісту скрапленого газу шляхом використання модельних рідинних систем / Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, М. Й. Юкиш // Технологічний аудит і резерви виробництва. — 2014. —
№ 4/1 (18). — С. 23—26.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 59
Переглядів анотації: 250
Опубліковано
2016-07-12
Як цитувати
[1]
Й. Й. Білинський, Б. П. Книш, і Д. В. Шеванюк, «МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА КОМПОНЕНТІВ СКРАПЛЕНОГО НАФТОВОГО ГАЗУ», Вісник ВПІ, вип. 3, с. 7–12, Лип. 2016.
Номер
Розділ
Автоматика та інформаційно-вимірювальна техніка
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
