СИНТЕЗ НАБЛИЖЕНИХ ДО РЕАЛІЙ ВОЄННОГО СЬОГОДЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСУ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ДЖЕРЕЛ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-172-1-17-24Ключові слова:
Проєкт плану, процес відновлення та розвитку, ВДЕ класів ГЕС, ГАЕС, СЕС, ВЕС, БіоЕС, умови воєнного сьогодення, корекція детермінованих моделей, авторегресійні моделіАнотація
Продовжено аналіз розділу «Енергетична безпека» з «Проекту Плану відновлення України», запропонованого у 2022 році Національною радою з відновлення України, з яким можна ознайомитись за електронними координатами: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf в частині відновлення та розвитку відновлювальних джерел електроенергетики (ВДЕ). Встановлено, що табличні моделі процесів відновлення та розвитку ВДЕ України класів ГЕС, ГАЕС та СЕС, запропоновані в «Проекті Плану відновлення України» в розділі «Енергетична безпека», що трансформовані нами в детерміновані математичні моделі за допомогою комп’ютерної програми, лише стосовно процесів у ВДЕ класів ВЕС та БіоЕС можуть бути використані для прогнозування, а стосовно ВДЕ класів ГЕС, ГАЕС та СЕС не відповідають реаліям воєнного сьогодення та перших післявоєнних років. Запропоновано доповнити детерміновані моделі ВДЕ класів ГЕС, ГАЕС та СЕС стохастичними складовими з використанням методики генерації імпульсів стаціонарного білого шуму з параметрами, обчисленими за оцінками ступеня руйнації об’єктів ВДЕ України класів ГЕС, ГАЕС та СЕС. Обґрунтовано, що адекватними моделями процесу відновлення та розвитку об’єктів ВДЕ України класів ГЕС, ГАЕС та СЕС є авторегресійні моделі 2-го порядку, для визначення вагових коефіцієнтів в яких застосовується методика Юла–Уокера з її реалізацією у вигляді комп’ютерної програми, розробленої авторами цієї статті, але розміщеної в авторській роботі, вказаній в списку використаної літератури до цієї статті під номером 6. Доведено, що математичні моделі процесів обмеження генерації електроенергії об’єктами СЕС, ВЕС та БіоЕС, графічно задані в «Проекті Плану відновлення України» в розділі «Енергетична безпека» в умовах воєнного сьогодення та перших післявоєнних років не мають під собою об’єктивного підґрунтя.
Посилання
Національна рада з відновлення України, «Проект Плану відновлення України». Розділ «Енергетична безпека», 2022, 164 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf .
Б. І. Мокін, і Д.О. Шалагай, «Синтез математичних моделей процесу відновлення та розвитку електроенергетики України, наближених до реалій воєнного сьогодення,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 6, с. 6-13, 2023. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2023-171-6-6-13 .
Ольга Буславець, 28 лютого 2023. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.facebook.com/ olhabuslavets/posts/pfbid0jCwzcCNaLCCSHx93MMeRv9KLs7Tn8Fny7wJWwffZSzgoYJq7pCbVgNKz9ttZGwWPl .
Б. І. Мокін, В. Б. Мокін, і О. Б. Мокін, Навчальний посібник для опанування студентами способів розв’язання задач з функціонального аналізу мовою Python. Частина 1. Вінниця: ВНТУ, 2022, 124 с.. ISBN 978-966-641-892-3.
Б. І. Мокін, В. Б Мокін, і О. Б. Мокін, Функціональний аналіз, адаптований до прикладних задач в галузі інформаційних технологій, навч. посіб. Вінниця: ВНТУ, 2020, 192 с. ISBN 978-966-641-926-5
Б. І. Мокін, В. Б Мокін, і О. Б. Мокін, Навчальний посібник для опанування студентами способів розв’язання задач з функціонального аналізу мовою Python. Частина 2. Вінниця: ВНТУ, 2023, 144 с. ISBN 978-966-641-926-5.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 62
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).