ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗАВДАННЯХ З КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ
Ключові слова:
задачі на дослідження, курс загальної фізики, штучний інтелект, дослідження, класифікаціяАнотація
Науково обґрунтовано та розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту для розв’язання задач дослідження в курсі загальної фізики. Автори наголошують на тому, що штучний інтелект застосовується в багатьох галузях сучасного виробництва, освіти та науки. Розвиток технологій машинного навчання на початку 21 століття забезпечив значний прорив у впровадженні штучного інтелекту в освітній процес. Розпочався процес впровадження ШІ в освітній процес багатьох країн на державному рівні, навіть створені цілі міністерства, які займаються тільки цією проблемою. Штучний інтелект в освіті можна застосовувати у вигляді інтерактивних платформ та чат-ботів, які надають студентам миттєві відповіді на запитання та можуть застосувати математичний апарат для значного полегшення та пришвидшення розв’язування фізичних задач. Особливо це має значення для задач дослідницького характеру. Але актуальним постає питання: «наскільки коректно ШІ справляється з поставленими завданнями?». В роботі проведено тестування сучасних ШІ, таких як ChatGPT-4turbo, DeepSeek, Copilot, Gemini 2.0, Claude, Grok щодо достовірності розв’язання саме дослідницьких фізичних завдань. З метою систематизації результатів дослідження запропоновано класифікацію завдань з фізики, які поділено на групи за змістом і ступенем узагальнення, за характером формулювання, за способом розв’язування та дослідження, за дидактичною метою, залежно від вимог поставленого завдання. Розглянуто три основні типи завдань, пов’язаних з розв’язанням задач дослідження: задачі, в яких дослідження починається з початку розв’язання; задачі, в яких досліджується проміжний, отриманий у вигляді функціональної залежності результат; задачі, в яких досліджується кінцевий результат розв’язання. Для цього кожному з розглянутих ШІ запропоновано для розгляду 30 задач, в переліку яких були задачі з кожного типу з вищезазначеної класифікації задач дослідження та задачі підвищеної складності. На основі проведених досліджень встановлено, шо протестовані ШІ, такі як ChatGPT-4turbo, DeepSeek, Copilot, Gemini 2.0, Claude, правильно розв’язують близько 60 % задач на дослідження, а у разі неправильного розв’язку відхилення від правильної відповіді становить від декількох відсотків до декількох разів. ШІ Grok показує дещо гірший результат як за відсотком правильно розв’язаних задач (50 %), так і за відхиленням від істинного результату. За характером трактування відповідей можна впевнено сказати, що саме ШІ з розвинутою здатністю до міркувань (в наших дослідженнях це ChatGPT-4turbo, DeepSeek, Copilot, Gemini 2.0, Claude) показують кращий результат розв’язування задач на дослідження та задач підвищеної складності. Результати досліджень показали можливість використання ШІ для полегшення та пришвидшення розв’язування дослідницьких задач за умови перевірки результатів, оскільки наразі можна вважати, шо ШІ знаходяться поки що на етапі навчання. При цьому роль викладача не зменшується, а навпаки — зростає.
Посилання
Віталіна Костів, «Штучний інтелект у твоїй кишені: як працює і що може робити,» СHAS.NEWS, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://chas.news/current/shtuchnii-intelekt-v-kisheni-yak-pratsyue-i-scho-mozhe-robiti. Дата звернення: 10 травня 2025.
Владислав Зинов’єв, «14 найкращих платформ ШІ у 2025 році,» ChatGPT Academy, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.chatgptacademy.online/nejromerezhi/14-najkrashhyh-platform-shi-u-2025-roczi/. Дата звернення 10 травня 2025.
Дописувачі вікіпедії, «Microsoft_Copilot,» Вікіпедія, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Microsoft_Copilot. Дата звернення: 10 травня 2025.
Вадим Карпусь, «Gemini 2.0 Flash: швидший та розумніший ШІ-помічник Google став загальнодоступним,» IT-інновації з українською ДНК, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://itc.ua/ua/novini/gemini-2-0-flash-shvydshyj-ta-rozumnishyj-shi-pomichnyk-google-stav-zagalno-stupnym/. Дата звернення:10 травня 2025.
Дописувачі Вікіпедії, «Grok», Вікіпедія.[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Grok. Дата звернення: 10 травня 2025.
В. М. Коряк, Фізичні задачі на дослідження в механіці та методика їх розв’язування. Вінниця, ВДПУ, 2001, 39 с.
Н. С. Борозенець, «Застосування штучного інтелекту при вивченні вищої математики в аграрних університетах,» Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації. Штучний інтелект у вищій освіті: ризики та перспективи інтеграції. Львів – Торунь, 2024, 8-14 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).