ІНТЕРАКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Ключові слова
Анотація
Проаналізовано поняття «технологія навчання», «інтерактивне навчання» через призму навчання риторики. Сформульовано дискусійні зауваги щодо використання поняття «технологія навчання», зокрема, щодо ознак технократизму в технологічному підході до навчання. Обґрунтовано застосування технології на предметному рівні як сукупності методів, а також у зв’язку з наявністю дистанційного компонента з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано інтерактивну технологію формування риторичної культури майбутніх викладачів вищої школи, що об’єднує традиційні, активні та інтерактивні методи навчання риторики з перевагою останніх. Вона складається з таких груп методів: кооперативне навчання (робота в малих групах співробітництва), колективно-групове навчання (лекція-бесіда, лекція з мікровикладанням студентів, лекція з випереджальною самостійною роботою; групова дискусія, виголошення промов, груповий риторичний аналіз тощо), ситуативне моделювання (дистанційні та аудиторні дидактичні ігри), практично-тренінгове навчання (риторичне вправляння відповідно до етапів риторичної діяльності) та навчання-самовдосконалення (риторичне портфоліо). Спрямованість формування риторичної культури студентів на майбутню науково-педагогічну діяльність передбачає: 1) змістовий та організаційно-методичний зв’язок риторики з психолого-педагогічними дисциплінами; 2) використання на заняттях з риторики відповідного дидактичного матеріалу; 3) використання педагогічно значущих методів і прийомів навчання риторики (дискусія, гра, мікровикладання, постановка проблемних запитань тощо). Технологія укладена на основі гуманістичного, аксіологічного, комунікативного методологічних підходів та принципів партнерства суб’єктів педагогічного процесу, мисленнєво-мовленнєвої активності та інтерактивності, єдності риторичної теорії з практикою мовлення, самостійності та вибору індивідуальної освітньої траєкторії, творчої продуктивності, стимулювання науково-дослідницької діяльності, змагальності та емоційного комфорту.
