УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ПРИХОВУВАННЯ ДАНИХ У ПРОСТОРОВУ ОБЛАСТЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗВАЖЕНОЇ ВЕКТОРНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ ТА СИНГУЛЯРНОГО СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-183-6-149-157Ключові слова:
стеганографія, двовимірний сингулярний спектральний аналіз, зважений медіанний фільтр, зашумлення, ущільненняАнотація
Сучасний стан розвитку інформаційних технологій вимагає впровадження високоефективних методів та засобів для забезпечення цілісності та конфіденційності цифрових даних. На сьогодні, разом з традиційними криптографічними методами захисту інформації особливого значення набувають стеганографічні підходи, основна перевага яких зумовлена здатністю приховувати не лише зміст даних, а й сам факт їхньої передачі. Серед стеганографічних методів найпоширенішими є методи вбудовування даних у просторову область растрових зображень, що пояснюється їхньою відносною простотою реалізації та низькою обчислювальною складністю. Разом з тим просторові стеганографічні методи є вразливими до різноманітних спотворень, таких як фільтрація, шумові атаки, ущільнення або інші операції обробки зображень, що призводить до зниження стійкості прихованої інформації та можливості її втрати. Це зумовлює необхідність удосконалення наявних методів з метою підвищення їхньої надійності та стійкості до зловмисних впливів. У зв’язку з цим, у роботі запропоновано модифікований стеганографічний алгоритм приховування інформації у просторову область із застосуванням зваженої фільтрації (Weighted Median Filter, WVF) та двовимірного сингулярного спектрального аналізу (2D-SSA), що дозволить ефективно виділити структурні компоненти зображення, підвищити стійкість вбудованих даних без суттєвого погіршення візуальної якості контейнерного зображення. До того ж запропонований метод розширено шляхом впровадження алгоритмів, спрямованих на зменшення впливу зашумлення (Gaussian, Salt & Pepper) та підвищення стійкості до ущільнення з використанням формату JPEG. Для оцінювання якості вбудованої інформації застосовано метрики PSNR і SSIM, які забезпечують можливість кількісного порівняння ефективності різних стеганографічних підходів, зокрема методів, що ґрунтуються на дискретному косинусному перетворенні (DCT) та заміні найменш значущих бітів (LSB). Додатково реалізовано механізм адаптивного вбудовування водяних знаків, що сприяє підвищенню надійності збереження прихованих даних в умовах реальних впливів.
Посилання
Ю. І. Журавель, і Л. З. Мичуда, «Методи підвищення непомітності та стійкості стеганоповідомлень із застосування фрактальних розмірностей,» Сучасний захист інформації, № 1, с. 74-81, 2025. https://doi.org/10.31673/2409-7292.2025.011576 .
R. Shmueli, et al., “A novel technique for image steganography based on maximum energy seam,” Multimed Tools and Applications 83, no. 28, pp. 70907-70920, 2024. https://doi.org/10.1007/s11042-024-18476-6 .
F. Li, Z. Yu, and C. Qin, “GAN-based spatial image steganography with cross feedback mechanism,” Signal Processing, no. 190, pp. 108341, 2022. https://doi.org/10.1016/j.sigpro.2021.108341 .
B. Pan, et al., “Novel hidden bit location method towards JPEG steganography,” Security and Communication Networks, vol. 2022, no. 1, pp. 8230263, 2022. https://doi.org/10.1155/2022/8230263 .
D. Raghuvanshi, et al., “Advancing image steganography: PRISMA-ScR based analysis of spatial domain techniques,” Multimedia Tools and Applications, рр. 1-35, 2025. https://doi.org/10.1007/s11042-025-21040-5 .
P. Milosav, M. Milosavljevic, and Z. Banjac, “Steganographic method in selected areas of the stego-carrier in the spatial domain,” Symmetry, vol. 15, no. 5, pp. 1015, 2023. https://doi.org/10.3390/sym15051015.
A. M. Alhomoud, “Image steganography in spatial domain: Current status, techniques, and trends,” Intell. Autom. Soft. Comput., vol. 27, no. 1, pp. 2213-2224, 2021. https://doi.org/10.32604/iasc.2021.014773 .
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 0
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).