Selection of Diagnostic Methods and Analysis of the Factors Influencing the Durability of Vehicle Parts to Ensuring Maximum Residual Life
Keywords:
diagnostic methods, durability, reliability, parts, residual life, innovative materials, technologies, car repairAbstract
Under modern conditions of the automotive industry development, one of the key tasks is to ensure the durability and reliability of vehicle parts. To achieve this goal, it is important to choose the right diagnostic methods, allowing timely detection of defects, predicting the residual resource and preventing premature failures. The use of a systematic approach to technical diagnostics contributes to increasing the efficiency of technical maintenance, optimizing repair processes and ensuring the safety of vehicle operation.
Particular attention is paid to the analysis of factors that affect the durability and reliability of parts. Among them are the quality of materials, design features, manufacturing technology, operating modes and load conditions. Considering these aspects as a whole enables to more accurately determine the residual resource and form a maintenance strategy in accordance with the real technical state of components and assemblies, and not only according to regulatory deadlines.
The article analyzes in detail modern diagnostic methods, including visual inspection, non-destructive methods (ultrasonic, magnetic, capillary, X-ray), as well as automated monitoring systems. Their advantages, disadvantages and possibilities of integration into the practice of car service enterprises are considered. Special emphasis is placed on the combination of the conventional and progressive technologies, which allows achieving maximum accuracy of diagnostic results and increasing the efficiency of repair processes.
Based on the analysis, recommendations are proposed for optimizing the choice of diagnostic methods depending on the type of parts and their operating conditions. The results of the study can be used both in the educational process of training specialists in technical operation and repair of cars, and in the activities of car service enterprises. The practical implementation of the proposed approaches will ensure the extension of the residual resource of parts, reduction of repair costs and increase of the overall level of reliability and safety of vehicles.
References
Види і методи проведення ремонту автомобіля. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mlynivmnvk.at.ua/publ/budova_ta_ekspluatacija_avtomobilja/tema_4_vidi_i_metodi_provedennja_remontu_avtomobilja/4-1-0-83 .
Закон України «Про автомобільний транспорт», № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 р. Київ, Україна, 2001, 25 с.
І. Б. Гевко, та ін. Основи технології виробництва та ремонту автомобілів, навч. посіб. Тернопіль, Україна: ТНТУ імені Івана Пулюя, 2021, 544 с.
О. А. Лудченко, Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів. Технологія, підруч. Київ, Україна: Вища шк., 2007, 527 с. ISBN 978-966-642-351-4.
Ю. Х. Савін, і М. В. Митко, «Методичні основи удосконалення структури виробничих підрозділів автотранспортних підприємств,» Вісник Національного транспортного університету, № 1 (43), с. 159-166, 2019.
Віктор Анісімов, Ірина Гунько, і Сергій Бурлака. «Шляхи розвитку методів газотермічного напилення для покращення енергоефективності ремонту машин АПК,» Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Технічні науки, № 1 (331), с. 44-47, 2024.
О. П. Шиліна, і А. Ю. Осадчук, Газотермічні методи напилювання покрить, навч. посіб. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2007, 103 с.
М. В. Митко, та ін. Основи технології виробництва та ремонту автомобілів. Організація самостійної та практичної роботи, навч. посіб. Вид. 2-ге, перероб. та доп. Вінниця, УКраїна : ВНТУ, 2025, 119 с.
М. В. Митко, О. П. Шиліна, і С. А. Бурлака, «Сучасні методи газотермічного покриття в інноваційних технологіях для ремонту відновленням деталей автомобілів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 6 (177), с. 152-160, 2024. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-177-6-152-160 .
Ю. Ю. Кукурудзяк, і В. В. Біліченко, Технічна експлуатація автомобілів. Організація технологічних процесів ТО і ПР, навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2010, 198 с.
В. Д. Мигаль, Інтелектуальні системи в технічній експлуатації автомобілів, моногр. Харків, Україна: Майдан, 2018, 262 с. ISBN 978-966-372-704-2.
В. В. Аулін, , В. М. Каліч, , Д. В. Голуб, і А. В. Гриньків, «Прогнозування залишкового ресурсу агрегатів та систем транспортних засобів сільськогосподарського виробництва за їх технічним станом,» Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогосподарських машин, № 45 (2), с. 28-36, 2015.
В. Передерій, С. Нужний, і Ю. Лебеденко, «Діагностика стану та прогнозування залишкового ресурсу деталей в екстремальних умовах експлуатації,» Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті, № 2 (23), с. 18-26, 2024.
О. В. Захарчук, Технічне обслуговування і ремонт АТЗ, навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. Луцьк, Україна: РВВ Луцького НТУ, 2015,140 с.
Предиктивне технічне обслуговування: переваги та виклики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://itecsu.com/uk/resources/predyktyvne-tehnichne-obslugovuvannya/ .
Published
How to Cite
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgment of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
