ВИБІР ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА АНАЛІЗ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ДОВГОВІЧНІСТЬ ДЕТАЛЕЙ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО ЗАЛИШКОВОГО РЕСУРСУ
Ключові слова:
методи діагностування, довговічність, надійність, деталі, залишковий ресурс, інноваційні матеріали, технології, ремонт автомобілівАнотація
У сучасних умовах розвитку автомобільної промисловості одним з ключових завдань є забезпечення довговічності та надійності деталей транспортних засобів. Для досягнення цієї мети важливим є правильний вибір методів діагностування, які дозволяють своєчасно виявляти дефекти, прогнозувати залишковий ресурс і попереджати передчасні відмови. Застосування систематичного підходу до технічної діагностики сприяє підвищенню ефективності технічного обслуговування, оптимізації ремонтних процесів та забезпеченню безпеки експлуатації автомобілів.
Особливу увагу в статті приділено аналізу чинників, що впливають на довговічність та надійність деталей. Серед них — якість матеріалів, конструктивні особливості, технологія виготовлення, режими експлуатації та умови навантаження. Розгляд цих аспектів у комплексі дає змогу точніше визначати залишковий ресурс і формувати стратегію технічного обслуговування відповідно до реального технічного стану вузлів і агрегатів, а не лише за регламентними строками.
У статті детально проаналізовано сучасні методи діагностування, зокрема візуальний контроль, неруйнівні методи (ультразвуковий, магнітний, капілярний, рентгенівський), а також автоматизовані системи моніторингу. Розглянуто їхні переваги, недоліки та можливості інтеграції у практику автосервісних підприємств. Акцентовано на поєднанні традиційних і прогресивних технологій, що дозволяє досягати максимальної точності результатів діагностики та підвищувати ефективність ремонтних процесів.
На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо оптимізації вибору діагностичних методів залежно від типу деталей і умов їх експлуатації. Результати дослідження можуть бути використані як у навчальному процесі підготовки фахівців з технічної експлуатації та ремонту автомобілів, так і в діяльності автосервісних підприємств. Практичне впровадження запропонованих підходів забезпечить продовження залишкового ресурсу деталей, зниження витрат на ремонт та підвищення загального рівня надійності й безпеки транспортних засобів.
Посилання
Види і методи проведення ремонту автомобіля. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mlynivmnvk.at.ua/publ/budova_ta_ekspluatacija_avtomobilja/tema_4_vidi_i_metodi_provedennja_remontu_avtomobilja/4-1-0-83 .
Закон України «Про автомобільний транспорт», № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 р. Київ, Україна, 2001, 25 с.
І. Б. Гевко, та ін. Основи технології виробництва та ремонту автомобілів, навч. посіб. Тернопіль, Україна: ТНТУ імені Івана Пулюя, 2021, 544 с.
О. А. Лудченко, Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів. Технологія, підруч. Київ, Україна: Вища шк., 2007, 527 с. ISBN 978-966-642-351-4.
Ю. Х. Савін, і М. В. Митко, «Методичні основи удосконалення структури виробничих підрозділів автотранспортних підприємств,» Вісник Національного транспортного університету, № 1 (43), с. 159-166, 2019.
Віктор Анісімов, Ірина Гунько, і Сергій Бурлака. «Шляхи розвитку методів газотермічного напилення для покращення енергоефективності ремонту машин АПК,» Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Технічні науки, № 1 (331), с. 44-47, 2024.
О. П. Шиліна, і А. Ю. Осадчук, Газотермічні методи напилювання покрить, навч. посіб. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2007, 103 с.
М. В. Митко, та ін. Основи технології виробництва та ремонту автомобілів. Організація самостійної та практичної роботи, навч. посіб. Вид. 2-ге, перероб. та доп. Вінниця, УКраїна : ВНТУ, 2025, 119 с.
М. В. Митко, О. П. Шиліна, і С. А. Бурлака, «Сучасні методи газотермічного покриття в інноваційних технологіях для ремонту відновленням деталей автомобілів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 6 (177), с. 152-160, 2024. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-177-6-152-160 .
Ю. Ю. Кукурудзяк, і В. В. Біліченко, Технічна експлуатація автомобілів. Організація технологічних процесів ТО і ПР, навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2010, 198 с.
В. Д. Мигаль, Інтелектуальні системи в технічній експлуатації автомобілів, моногр. Харків, Україна: Майдан, 2018, 262 с. ISBN 978-966-372-704-2.
В. В. Аулін, , В. М. Каліч, , Д. В. Голуб, і А. В. Гриньків, «Прогнозування залишкового ресурсу агрегатів та систем транспортних засобів сільськогосподарського виробництва за їх технічним станом,» Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогосподарських машин, № 45 (2), с. 28-36, 2015.
В. Передерій, С. Нужний, і Ю. Лебеденко, «Діагностика стану та прогнозування залишкового ресурсу деталей в екстремальних умовах експлуатації,» Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті, № 2 (23), с. 18-26, 2024.
О. В. Захарчук, Технічне обслуговування і ремонт АТЗ, навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. Луцьк, Україна: РВВ Луцького НТУ, 2015,140 с.
Предиктивне технічне обслуговування: переваги та виклики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://itecsu.com/uk/resources/predyktyvne-tehnichne-obslugovuvannya/ .
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
