СИНТЕЗ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСУ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ, НАБЛИЖЕНИХ ДО РЕАЛІЙ ВОЄННОГО СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2023-171-6-6-13Ключові слова:
Проект Плану, процес відновлення та розвитку, електроенергетика України, детерміновані математичні моделі, корекція, умови воєнного сьогодення, авторегресійна модельАнотація
Проаналізовано розділ «Енергетична безпека» з «Проекту Плану відновлення України», запропонованого у 2022 році Національною радою з відновлення України, з яким можна ознайомитись за електронною адресою: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf. Встановлено, що детерміновані моделі процесу відновлення та розвитку енергетики України, які запропоновані в цьому Проекті у вигляді діаграм і трансформовані авторами в математичні структури за допомогою комп’ютерної програми, не відповідають реаліям воєнного сьогодення, а тому вимагають корекції. Показано, що для врахування реалій воєнного сьогодення у запропоновані детерміновані моделі необхідно вносити стохастичну складову, для реалізації якої доцільно використати методику генерації імпульсів стаціонарного «білого шуму» з параметрами, обчисленими за оцінками ступеня руйнації об’єктів енергетичної інфраструктури з використанням запропонованої у цій статті комп’ютерної програми. Обґрунтовано, що адекватнішими моделями процесу відновлення та розвитку електроенергетики України є авторегресійнї моделі, порядок яких, визначається, враховуючи реальні терміни відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури, а для визначення вагових коефіцієнтів застосовується методика Юла–Уокера з її реалізацією у вигляді комп’ютерної програми, розробленої авторами цієї статті, але розміщеної в попередній роботі, вказаній в списку використаної літератури до цієї статті під номером 7.
Посилання
Національна рада з відновлення України, «Проект Плану відновлення України». Розділ «Енергетична безпека», 2022, 164 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf .
Б. І. Мокін, О. Б. Мокін, і Д. О. Шалагай, «Перші два етапи системного аналізу плану відбудови енергетики України в напрямку інтеграції в неї відновлювальних джерел,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3, с. 42-47, 2023. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2023-168-3-47-54.
Ольга Буславець, 28 лютого 2023. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.facebook.com/ olhabuslavets/posts/pfbid0jCwzcCNaLCCSHx93MMeRv9KLs7Tn8Fny7wJWwffZSzgoYJq7pCbVgNKz9ttZGwWPl .
Р. Н. Кветний та ін., Методи та алгоритми комп’ютерних обчислень. Теорія і практика, підруч. Вінниця: ВНТУ, 2023, 280 с. ISBN 978-966-641-924-1.
Б. І. Мокін, В. Б. Мокін, і О. Б. Мокін, Навчальний посібник для опанування студентами способів розв’язання задач з функціонального аналізу мовою Python. Частина 1. Вінниця: ВНТУ, 2022, 124 с. ISBN 978-966-641-892-3.
Б. І. Мокін, В. Б Мокін, і О. Б. Мокін, Функціональний аналіз, адаптований до прикладних задач в галузі інформаційних технологій, навч. посіб. Вінниця: ВНТУ, 2020, 192 с. ISBN 978-966-641-796-4.
Б. І. Мокін, В. Б Мокін, і О. Б. Мокін, Навчальний посібник для опанування студентами способів розв’язання задач з функціонального аналізу мовою Python. Частина 2. Вінниця: ВНТУ, 2023, 144 с. ISBN 978-966-641-926-5.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 256
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).