ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУР’Є-ІНТЕГРАЛЬНОГО МЕТОДУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ВХІДНИХ СИГНАЛІВ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2025-180-3-90-100Ключові слова:
інформаційна технологія, відновлення вхідних сигналів інформаційно-вимірювальних систем по вихідним сигналам, Фур’є-інтегральний метод ідентифікації, комп’ютерна програма, PythonАнотація
Розроблено інформаційну технологію реалізації Фур’є-інтегрального методу ідентифікації для відновлення вхідних сигналів інформаційно-вимірювальних систем за їхніми вихідними сигналами, створеного у 80 роках минулого сторіччя Б. І. Мокіним та узагальненого О. Б Мокіним. В основу розробленої інформаційної технології покладено комп’ютерну програму, створену на мові Python. Перша частина цієї Python-програми відновлює вхідний сигнал інформаційно-вимірювальної системи за її вихідним сигналом у вигляді зрізаного ряду Фур’є, що зумовлює появу на графіку цього відновленого вхідного сигналу перепадів, зумовлених скінченною кількістю відновлених гармонічних складових. Друга частина цієї Python-програми трансформує зрізаний ряд Фур’є у ряд Фур’є з нескінченною кількістю гармонічних складових, тобто формує еквівалентну модель вхідного ряду, очищену від перепадів, зумовлених скінченною кількістю відновлених гармонічних складових. З відповідним обґрунтуванням трансформацію зрізаного ряду Фур’є у ряд Фур’є з нескінченною кількістю гармонічних складових здійснено з використанням нелінійного варіанта методу найменших квадратів. В процесі реалізації Python-програми продемонстровано як впливають динамічні характеристики інформаційно-вимірювальних систем на вихідні сигнали цих систем, що підтверджено і розрахунками і графічно, і є підтвердженням необхідності доповнення інформаційно-вимірювальних систем інформаційними технологіями відновлення їхніх вхідних сигналів за їхніми вихідними сигналами зі структурою, запропонованою в цій статті. Здійснено аналіз отриманих результатів і запропоновані рішення, згідно з якими структуру запропонованої інформаційної технології та структуру Python-програми, покладеної в основу цієї інформаційної технології, можна привести у відповідність іншим умовам функціонування інформаційно-вимірювальної системи, вхідний сигнал якої відновлюється за її вихідним сигналом.
Посилання
Jozef Korbicz, and Borys Mokin. Metody matematyczne w zagadnieniach kontroli I sterowania w energetyci; monografie. Zielona Gora: Wyzsza Szkola Inzynierska, 1990, 158 p.
B. I. Mokin, O. B. Mokin, “Renewal of input signals of nonlinear measuring converters by fourier-integral method,” Dubrovnik (CROATIA): IMEKO: Proceedings XVII World Gongress 3rd Millennium, 2003, pp. 210-216.
Б. І. Мокін, В. Б. Мокін, і О. Б. Мокін, Математичні методи ідентифікації динамічних систем, навч. посіб. МОН України, ВНТУ, Вінниця, Україна: ВНТУ, 2010, 260 с.
Python. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.python.org//downloads/ .
Б. І. Мокін, В. Б. Мокін, і О. Б. Мокін, Навчальний посібник для опанування студентами способів розв’язання задач з функціонального аналізу мовою Python. Частина 1. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2022, 124 с.
Б. І. Мокін, В. Б. Мокін, і О. Б. Мокін, Навчальний посібник для опанування студентами способів розв’язання задач з функціонального аналізу мовою Python. Частина 2. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2023. 144 с.
Б. І. Мокін, В. Б. Мокін, і О. Б. Мокін, Методи та засоби комп’ютерних обчислень, навч. посіб. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2024, 154 с.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 7
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).